Андрій Забловський: Безумовний базовий дохід у світі та Україні. Як врятувати рядового безробітного?

забловский_2.jpg
 
 
Вже тривалий час у багатьох країнах світу ведуться серйозні дискусії про введення безумовного базового доходу (ББД), який передбачає виплату певної суми грошей кожному жителю країни або територіальної громади незалежно від його рівня доходів і без необхідності виконання роботи. Мета безумовного базового доходу – скорочення рівня безробіття, бідності та економічної нерівності, зниження витрат на адміністрування різноманітних соціальних програм тощо.
Попри не завжди вдалі експерименти та попередні пілотні проекти в окремих країнах чи регіонах світу (Фінляндія, Канада, Швейцарія та ін.), концепція ББД вче частіше потрапляє у фокус соціальних політик багатьох країн світу як можливий рецепт боротьби з явищем «структурного безробіття», зокрема технологічного, появи класу «непотрібних людей» як результату наростаючої автоматизації/роботизації виробництва, розгортання четвертої промислової революції в цілому.
У свою чергу, коронакриза стала додатковим драйвером для повноцінного запровадження безумовного базового доходу в тому чи іншому форматі в деяких європейських країнах. Наприклад, Уряд Іспанії для подолання наслідків коронакризи в травні цього року прийняв Закон про мінімальний базовий дохід у розмірі від 461,5 євро. Програма спрямована на те, щоб вивести близько 1,6 млн чоловік з крайньої бідності – групи, яка складає 12,4% населення порівняно із середнім показником по ЄС в 6,9%. Безумовний базовий дохід передбачає, що кожен громадянин країни отримує від уряду гарантовану суму грошей – безвідносно до того, скільки вони заробляють, і чи працюють взагалі.
Більше того, на фоні пандемії коронавірусу починається активне обговорення запровадження ББД для усіх громадян країн ЄС. Так, в травні 2020 року Єврокомісія прийняла до розгляду документ під назвою "Початок розробки безумовного базового доходу в усьому ЄС".
Україна також намагається знайти свій варіант подібних виплат в умовах "нової нормальності", спричиненої пандемією COVID-19 та негативними соціально-економічними проблемами, що виникли в результаті коронакризи. Так, нещодавно Кабінет міністрів України заявив, що має намір покращити програму соціальної підтримки населення, створивши цільову програму Гарантованого мінімального доходу (ГМД). Дана програма (відображена в новому Меморандумі з МВФ) покликана “ефективно допомагати бідним та вразливим домогосподарствам”. У нову схему будуть об’єднані окремі існуючі соціальні виплати, в тому числі допомога із безробіття. При цьому, розмір гарантованого мінімального доходу буде збільшений в порівнянні з нинішніми мінімальними виплатами пенсіонерам і безробітним.
І хоча ГМД не є повноцінним безмовним базовим доходом в класичному його розумінні, очевидно, що Україні, як й іншим  країнам світу, особливо з обмеженими бюджетними ресурсами та слабкою пенсійною системою, необхідно буде шукати швидкі, а головне ефективні інструменти боротьби  з соціальними та економічними наслідками не тільки пандемії COVID-19, але й технологічної революції, яка вже зараз радикально змінює глобальний ринок праці та формує нові, не бачені досі, виклики та загрози для державних соціальних політик та сфери зайнятості.
Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
Оригінал матеріалу:
  • 1

tishenko2