Діалоги про майбутнє

2011-29.jpg
 
19 листопада віце-президент ''Громадянського Корпусу'' Олександр Карбачинський за дорученням представляти Ради підприємців при Кабінеті Міністрів був присутнім на дискусійній зустрічі ''Діалоги про майбутнє: Київ-Вашингтон-Брюссель'', що була проведена в приміщенні Regent Hill (вул. Мічуріна 54а).
 
Яке місце займає Україна в трикутнику ''Київ-Вашингтон-Брюссель''? Нові ринки, партнерство і можливості. Або закриті кордони. Інвестиції та допомогу. Або втома і розчарування. Який нашу країну бачать в Європі і США? На що робити ставку самим українцям?
2011-32.jpg
На всі ці та інші питання відповідали учасники зустрічі - американський дипломат, віце-президент Інституту миру у Вашингтоні, колишній посол США в Україні В.Тейлор, український економіст, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи П.Шемета та український дипломат, постійний представник України при Раді Європи Д.Кулеба. Модератором зустрічі виступив головний редактор проекту ''НВ'' В.Сич.
2011-35.jpg
У своєму зверненні В.Тейлор, зокрема, наголосив: "В інтересах міжнародної спільноти і самої України і для того щоб країна досягла успіху важливою є довіра. Перш за все, довіра громадян. Це головний меседж. І він менше про персоналії і більше про те, що в нинішній ситуації пора вживати серйозних заходів... Події, що відбуваються в Україні, впливають на всю Європу і, до речі, на Росію теж. Від України залежить і доля демократії в Росії. Тому Україні важливо бути суверенною і приймати власні незалежні рішення... Робіть речі, яких вимагає здоровий глузд, боріться з корупцією, розвивайте свою економіку, перетворюйте країну в гарне місце для життя самих українців. І тоді інвестори, світовий бізнес, люди з інших країн допомагатимуть Україні... Багато українських магнатів - взагалі не бізнесмени. Вони нажили свої статки на підкилимних угодах з політиками, а тепер використовують ці кошти, щоб отримати постійний доступ до держбюджету. Цьому слід покласти край.... Інвестиції - це знак впевненості. В Україні її поки немає. Щоб досягти точки перелому і залучити інвесторів, потрібні дії, а не слова''.
2011-30.jpg Під час дисусії П.Шеремета, з свого боку, зазначив: "Україна занадто мало інвестує, щоб зробити проривний економічне зростання. Для прикладу: за даними Світового банку, Україна інвестує 15% ВВП, в той час як Китай, зростаючий за останні 30 років на 10% в рік, інвестує 45% ВВП... Ми майже не економимо. І ось тут порівняння з Китаєм ще більш вражаючим: українці економлять близько 12% ВВП, китайці ж - 48%. Мені часто кажуть: це все тому, що українці - бідні. Я питаю у відповідь: а китайці багаті?.. Для прориву потрібні глибинні зміни на рівні цінностей: важлива стриманість в споживанні, напружена праця, постійне навчання та саморозвиток. І, між іншим, трохи менше вихідних і канікул... Варто зрозуміти і визнати: поверхневі проблеми в Україні (корупція, недовіра і слабке дотримання прав власності) мають куди більш глибокі соціальні корені. Однак це не кінець історії, а тільки її початок. Застарілі коріння потрібно просто вилікувати або усунути''.
2011-33.jpg 
У ході зустрічі Д.Кулеба зауважив: "Так, держава, експерти та медіа повинні добре робити свою роботу. На них величезна відповідальність. Але все марно, якщо людині плювати на самого себе. А майже половина країни цим і займається, коли з комфортом для себе впадає в державно-громадський патерналізм в питанні боротьби з пропагандою і маніпуляціями... Те, що відбувалося в Раді Європи перед жовтневої сесією в цьому році, - це не був страх перед Росією. Гірше. Це була фальшива переконаність, що так буде краще для всіх. Здавалося, асамблея ось-ось схилиться перед Росією. Але план не спрацював... Ми часто чуємо, що кращою протидією пропаганді є правда. Це гарно. Але це ще не вся правда... Якою б не була справжня мотивація президента США, він буде невпинно шукати можливості розрядки відносин з Росією. З вірою в те, що власний геній дозволить досягти найкращої для нього угоди. Кожен крок назад буде лише підбивати зробити два кроки вперед... Рада Європи - організація, у якій земля йде з-під ніг. І це відбувається не тільки з нею, а з усіма ключовими міжнародними організаціями. Ні, в фіналі організації не зникнуть. Форма залишиться. Але суть інституціоналізму і правила гри в корені зміняться. Війна набирає обертів... Завдання українців на найближчі два роки ясна - пручатися внутрішнім і зовнішнім спробам змусити нас в стані гніву зробити помилковий вибір. Його ціна буде занадто високою''.
2011-34.jpg
  • 1

tishenko2