У Верховній Раді зареєстровано проект Закону про розміщення малих архітектурних форм (МАФів) для здійснення підприємницької діяльності № 2478а від 06.08.2015. Ініціаторами законопроекту є народні депутати України Андрій Антонищак, Роберт Горват та Віталій Гудзенко. З текстом, обґрунтуваннями, порівняльною таблицею та станом проходження згаданого законопроекту можна ознайомитися з порталу Верховної Ради України за цим посиланням:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56235
Пропонуємо коментар головного юриста «Громадянського Корпусу» Віктора Кобилянського щодо згаданого законопроекту.
«Якби я був народним депутатом, я б посоромився реєструвати такий законопроект. Три автора (і як мінімум три їх помічника-консультанта) не змогли навіть грамотно вичитати текст проекту. Це не кажучи вже про його смисловим навантаженням. По порядку:
1. Законопроект рясніє помилками, іноді нешкідливими, а іноді істотно впливають на суть положень. Ось деякі:
- У визначенні МАФ (п.2) сказано, що це "як правило" одноповерхова споруда. Тобто автори допускають багатоповерхові МАФи? Підкреслимо, йдеться про тимчасових спорудах без фундаменту;
- Там же сказано, що площа МАФів повинні бути "не меншим" 30 квадратних метрів. Якщо це не описка, то наслідком стане знищення малого бізнесу як такого (на сьогодні МАФи за визначенням мають площу менше 30 кв. м);
- Пункт 3.3 законопроекту передбачає "технічну документацію усунення із землеустрою". Що це за усунення жоден з фахівців у земельному праві не знає;
- Пункт 4 називається "Порядок припинення права користування земельною ділянкою ...", але при цьому не містить жодного слова про такий порядок;
- У тому ж пункті застосована абсолютно дика рубрикація, через яку окремі підпункти попросту позбавлені смислового навантаження.
2. Законопроект по суті не містить нічого нового. Його суть зводиться до:
- Заміні одних термінів іншими (МАФ замість ТС, перспективна схема замість комплексної схеми, паспорт установки замість паспорта прив'язки тощо);
- Невдалої спроби систематизації (шляхом перерахування в окремих пунктах) існуючих і сьогодні обмежень на розміщення МАФ;
- Ще більш невдалою (про це далі) спробі вирішення земельного питання.
3. Норма законопроекту дуже далекі від досконалості. Наприклад, питання демонтажу зводиться до найбільш загальним фразам. Навіть у столичних правилах благоустрою він прописаний набагато тямущий.
4. Завдяки недосконалості пропонованого правового регулювання законопроект (у разі його прийняття парламентом сприятиме корупції. Зокрема це відбудеться через нечіткість встановлення повноважень органів місцевого самоврядування і, особливо, передбаченої пунктом 2.5 можливості внесення змін до перспективну схему. У прописаному вигляді це буде означати, що за кожною зміною стоятиме неправомірна вигода (за старою термінологією - хабар).
5. Автори законопроекту не додумалися як до можливості встановлення МАФ за межами населених пунктів, так і до виникнення ситуації, коли на одне місце претендуватиме два або більше особи. Ні будь-яких конкурентних процедур ні можливих преференцій (наприклад, для підприємців-інвалідів або власників МАФ, які здійснюють діяльність на цьому місці більше 5 років) законопроект не передбачає.
6. Законопроект передбачає надумані і явне зайві зміни в законодавстві. Починаючи з терміну "МАФ" (так, він більш звичний, але знову поверне нас до плутанини, коли одні й ті ж норми будуть застосовуватися до комерційного кіоску і парковій лаві), і закінчуючи дублюванням норм Закону України "Про землеустрій".
7. Нарешті про найважливіше оформленні землі. Її автори законопроекту пропонують надавати на умовах земельного сервітуту. Можна критикувати цю ідею як нежиттєздатну (у Києві це теж передбачалося, але жодного сервітуту так і не було встановлено), можна говорити про те, що порядок встановлення сервітуту законопроектом практично не встановлений. Але на мій погляд автори документа просто не зрозуміли, що таке сервітут. Не зрозуміли його правової природи (обтяження земельної ділянки, обмежене користування без володіння), не побачили різниці між сервітутом особистим і земельною (останнього, пропонованого законопроекту, в розглянутому вигляді просто не може існувати), не відчули різниці між сервітутом і орендою (втім, одне відмінність - непотрібність земельних торгів для сервітутів, вони схоже вловили).
Найприкріше, що у трьох народних депутатів очевидно не виникло бажання залучити до роботи над проектом розумних фахівців».
У Верховній Раді зареєстровано проект Закону про розміщення малих архітектурних форм (МАФів) для здійснення підприємницької діяльності
№ 2478а від 06.08.2015. Ініціаторами законопроекту є народні депутати України Андрій Антонищак, Роберт Горват та Віталій Гудзенко. З текстом, обґрунтуваннями, порівняльною таблицею та станом проходження згаданого законопроекту можна обзнайомитися з порталу Верховної Ради України за цим посиланням:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56235
Пропонуємо коментар головного юриста «Громадянського Корпусу» Віктора Кобилянського щодо згаданого законопроекту.
«Якби я був народним депутатом, я б посоромився реєструвати такий законопроект. Три автора (і як мінімум три їх помічника-консультанта) не змогли навіть грамотно вичитати текст проекту. Це не кажучи вже про його смисловим навантаженням. По порядку:
1. Законопроект рясніє помилками, іноді нешкідливими, а іноді істотно впливають на суть положень. Ось деякі:
- У визначенні МАФ (п.2) сказано, що це "як правило" одноповерхова споруда. Тобто автори допускають багатоповерхові МАФи? Підкреслимо, йдеться про тимчасових спорудах без фундаменту;
- Там же сказано, що площа МАФів повинні бути "не меншим" 30 квадратних метрів. Якщо це не описка, то наслідком стане знищення малого бізнесу як такого (на сьогодні МАФи за визначенням мають площу менше 30 кв. м);
- Пункт 3.3 законопроекту передбачає "технічну документацію усунення із землеустрою". Що це за усунення жоден з фахівців у земельному праві не знає;
- Пункт 4 називається "Порядок припинення права користування земельною ділянкою ...", але при цьому не містить жодного слова про такий порядок;
- У тому ж пункті застосована абсолютно дика рубрикація, через яку окремі підпункти попросту позбавлені смислового навантаження.
2. Законопроект по суті не містить нічого нового. Його суть зводиться до:
- Заміні одних термінів іншими (МАФ замість ТС, перспективна схема замість комплексної схеми, паспорт установки замість паспорта прив'язки тощо);
- Невдалої спроби систематизації (шляхом перерахування в окремих пунктах) існуючих і сьогодні обмежень на розміщення МАФ;
- Ще більш невдалою (про це далі) спробі вирішення земельного питання.
3. Норма законопроекту дуже далекі від досконалості. Наприклад, питання демонтажу зводиться до найбільш загальним фразам. Навіть у столичних правилах благоустрою він прописаний набагато тямущий.
4. Завдяки недосконалості пропонованого правового регулювання законопроект (у разі його прийняття парламентом сприятиме корупції. Зокрема це відбудеться через нечіткість встановлення повноважень органів місцевого самоврядування і, особливо, передбаченої пунктом 2.5 можливості внесення змін до перспективну схему. У прописаному вигляді це буде означати, що за кожною зміною стоятиме неправомірна вигода (за старою термінологією - хабар).
5. Автори законопроекту не додумалися як до можливості встановлення МАФ за межами населених пунктів, так і до виникнення ситуації, коли на одне місце претендуватиме два або більше особи. Ні будь-яких конкурентних процедур ні можливих преференцій (наприклад, для підприємців-інвалідів або власників МАФ, які здійснюють діяльність на цьому місці більше 5 років) законопроект не передбачає.
6. Законопроект передбачає надумані і явне зайві зміни в законодавстві. Починаючи з терміну "МАФ" (так, він більш звичний, але знову поверне нас до плутанини, коли одні й ті ж норми будуть застосовуватися до комерційного кіоску і парковій лаві), і закінчуючи дублюванням норм Закону України "Про землеустрій".
7. Нарешті про найважливіше оформленні землі. Її автори законопроекту пропонують надавати на умовах земельного сервітуту. Можна критикувати цю ідею як нежиттєздатну (у Києві це теж передбачалося, але жодного сервітуту так і не було встановлено), можна говорити про те, що порядок встановлення сервітуту законопроектом практично не встановлений. Але на мій погляд автори документа просто не зрозуміли, що таке сервітут. Не зрозуміли його правової природи (обтяження земельної ділянки, обмежене користування без володіння), не побачили різниці між сервітутом особистим і земельною (останнього, пропонованого законопроекту, в розглянутому вигляді просто не може існувати), не відчули різниці між сервітутом і орендою (втім, одне відмінність - непотрібність земельних торгів для сервітутів, вони схоже вловили).
Найприкріше, що у трьох народних депутатів очевидно не виникло бажання залучити до роботи над проектом розумних фахівців».